Лікар Ігор Іванович дійсно класний лікарь,вміє знайти підхід до людини. я вдячний,що допоміг мені справитися після шоку повязаного з отруєням мого кишечника. Після виписаних ліків почав нормально спати,апетит в нормі. Дотримуюсь рекомендацій лікаря,щоб ефект лікування мав кінцевий результат. Важливо робити те,що він рекомендує виходячи із того діагноза який він поставив. Дай Боже здоровя цьому лікарю З повагою,Олег Ігорович

Nagyon jó szívvel ajánlom mindenkinek a doktor urat. Az ismerősömet több éve kezelték depresszióval különböző helyeken, de az eredmény csak ideig-óráig volt hatékony.Legutóbb semmilyen javulást nem sikerült elérniük. Ismerőse ajánlotta Nahovskyi doktor urat és most a kezelés megkezdésétől,2 hónapja jól van.

Це лікар,мені посланий Богом,це було в 2021 році,ще до повномасштабного вторгнення,в січні в мене був ковід по суті вже третій, який я перенесла дуже важко мені дало на нервову систему,цього я незрозуміла я лікувала все запалення легенів,серце, безсоння яке продовжувалося десять днів. Я вже думала що помираю,поки одного разу зрозуміла що в мене немає ні спогадів ні образів в голові. Ну яка людина може бути,коли не спиться зовсім,я була на грані,швидка допомога приїздила кололи снодійні препарати,вони не допомагали! Одного дня даже не пам'ятаю який це був день,одне пам'ятаю,як сестричка подзвонила лікарю в Мукачево,їй дала номер її знайома. Просила сестричка потерпіти ще один день, і ми поїдемо до лікаря... Все так і було ми на другий день поїхали до лікаря Ігор Іванович,я вдячна Богу по цей день що мені поставили правильний діагноз і почали правильне лікування,все було вчасно... Я мама двох найпрекрасніших синочків,і я щаслива,що в мене є це життя! Зараз при своєму розумі,продовжую лікування,яке мені допомогло стати на ноги! Дуже хороший лікар. Хай Бог вас береже,щоб ви допомагали людям. Які дійсно потребують допомоги! Незнаю ким би я була,як би не звернулася до цієї чудової людини. Дякую вам!

Зараз дуже важко знайти кваліфікованого лікаря. Ігор Іванович лікар від Бога. Я дуже рада, що мені порекомендували Ігора Івановича. Він вилікував мене; і я дуже вдячна йому , що можу повноцінно жити і працювати. Я раджу лікаря Наговського Ігора Івановича всім , хто мене знає. Хай Бог дає йому здоров'я та довголіття.

Пишу для того, щоб допомогти іншим людям, тим , у кого депресія забирає всі сили і віру в життя. Я- чудовий вчитель, у силу певних обставин вирішила змінити своє життя. З великим запалом взялася за нову справу - власну продуктову крамницю. Все було гладко до певного моменту. Вже майже перед відкриттям я втратила віру в себе і свої сили. Мій запал зійшов нанівець, справа, яку я розпочала, дуже лякала. Докорінно змінивши своє життя і життя своєї родини, я захворіла, не розуміючи цього. Так, це була депресія, причому у найглибшій своїй формі. Мені не хотілося жити. Я не могла ночами заснути, втратила апетит. Їла мало і страшно схудла. Я втратила будь-які почуття: жалю, співчуття, страху, гніву... Навіть не могла плакати. Не раз хотіла покінчити з життям.Але так , щоб швидко і довго не мучитись. Здавалося,що не буде мене - не буде проблем. Та якось в такі критичні моменти згадувала своїх дітей, вже дорослих, але таких рідних і любимих, свого чоловіка, підтримка якого витягла мене з глибокої ями,куди я себе загнала. А ще мама... Вона була поруч, не зважаючи на свій поважний вік. Сльози і вмовляння рідних, підтримка друзів не могли розтопити мене, черству і безсердечну, без почуттів людину. Я стала чужою( як мені здавалося), не спілкувалася з друзями, уникала будь-яких контактів з ними, замкнулася в собі і все ще хотіла... померти. Але мій чоловік , дуже сильна людина , допоміг мені. Саме він змусив звернутися до фахівця - психіатра. З великою недовірою з мого боку відбувся перший прийом. Лікар порівняв мене з овочем, що мене сильно обурило. Але я , на жаль, таким овочем і була. Та все ж лікування далося взнаки. Антидепресанти зробили свою справу. Зараз я почуваюся дуже добре. Лікар зменшив дозу препаратів. Мені здається, що могла б обійтись вже без них. Та без дозволу Ігоря Івановича не смію . Ось зараз іду на прийом, впевнена в собі і своїй справі, знову з почуттями і з гарним зовнішнім виглядом. І дуже сподіваюся, що лікар відмінить-таки ліки.

Рекомендую Ігор Иванович Дякую вам

Мені дуже допоміг цей лікар я всім рекомендую його

Майже 2 роки тому я захопилася психологією. Мені здавалося що майже всі оточуючі мене хворі і їх треба лікувати. Через це в мене були погані стосунки з батьками. А одного дня на роботі (в магазині) я зовсім відчула, що в мене є дар відчувати хто з людей скільки буде жити. Ввечері я не змогла закрити магазин сама, я зателефонувала батькові і він забрав мене додому. Вдома я була в одній кімнаті з братом та його другом. Я весь час плакала, вони питали що сталося, а я казала що нічого. Потім коли друг брата пішов додому, я пішла в ванну кімнату. З ванни я вибігла бо думала що мій брат повісився. Побачивши брата я попросила покликати батька. Коли батько підійшов до мене я стала на коліна і почала просити вибачення. Я думала що мій батько Бог. Потім мене трішки заспокоїли, мене всю трусило, і батьки вклали мене в ліжко. Цілу ніч я не спала. Батьки були весь час поруч. Я молилася і чула церковний дзвін. Я думала що мого друга у церкві посвячуть у священника. А мене потім посвятять у його дружину. Батьки зрозуміли що зі мною щось не так. Мама сказала вранці везти мене до священників, а тато сказав що везе мене до свого лікаря в якого сам лікується 12 р ( у тата діагноз - епілепсія ). Так ми вранці приїхали до лікаря Наговського Ігоря Івановича. Він поставив мені діагноз. Це був психоз. Підібрав мені лікування і все вийшло мені з кожним днем ставало краще. Звісно перший тиждень лікування я ще була як овоч не розуміла що відбувається спала майже весь час. Але з кожним прийомом вже я все більш розуміла що зі мною трапилось, тому що лікар мені пояснював що це таке. Зараз хоч і приймаю ще ліки, але я цілком здорова людина. Дуже дякую Вам Ігор Іванович за те що врятували мене! Та за те що колись поставили правильний діагноз батьку і зараз він живе повноцінним життям.

3 роки назад щось сталося, я тоді не зрозумів що саме але той день перевернув моє життя. Все почало здаватися якимось нереальним, сірим, віддаленим. Не було бажання і сил нічого робити, думки тяжіли в голові самі погані які можуть бути. Кожен день думав про найгірше, бо не міг витримати цього стану. Добре що тоді зі мною поруч була теперішня моя дружина, спасало тільки це і думки про батьків і знання що самогубство по християнськи це дуже погано. З того часу я лікувався у більше ніж 5 лікарів психологів і психіатрів. Але було таке відчуття що ніхто мене не розуміє, а лікування не допомагало. Я або спав цілими днями або відчував заторможеніть або ще щось. Симптоми у мене були різні: деперсоналізація, окр, тривога, депресія, панічні атаки, фантомні болі і таке інше. В якийсь момент усі ці відчуття почали віддавати в тіло і у мене стався серцевий напад, не кажучи про постійні болі в грудях і непереносимість власного стану. Тоді мені здавалося що я помираю. Моя мама якось дізналася про лікаря який змінив усе моє життя: Наговський Ігор Іванович. Коли я до нього зайшов у кабінет я відчув розуміння з першого погляду. Коли я пройшов тест, він показав що у мене все гірше ніж дуже погано. Лікар мене вислухав, задав питання, поставив діагноз. Дав ліки і поради стосовно мого способу життя. Я дуже уважно слухав кожне його слово, і почав робити усе як він казав. Було дуже важко, але з кожним днем ставало трохи краще ніж вчора. Уже через місяць я почував себе краще, а недавно був присутнім при народженні доньки і у мене ніразу не сталася панічна атака, почував себе нормально. Лікар сказав що у мене БАР 2 типу змішаного стану. З цим можна жити але потрібно весь час за собою дивитися. Ігор Іванович у прямому сенсі спас мене і подарував мені 2 життя. Це не просто лікар, це професіонал найвищої категорії. Головне - виконувати усе що він каже, навіть якщо дуже важко, зцепити зуби і робити. І тоді буде результат.

Випасти з життя на два місяці Пам’ятаю тільки підготовку до Нового Року . Це були приємні клопоти. Люблю всю цю метушню - ялинка, подарунки, новорічні вогники. Люблю зиму в ній є якась - магія. Так саме магія ! Можливо комусь видається дивним що я маю вже 32 роки життєвого стажу. Та все одно вірю в дива. Ці магічні відчуття та спогади заклали мені мої батьки, незважаючи на те що вони розлучилися коли я мала піти до школи. За це я на них «зла» до сих пір. Але не будемо про сумні спогади з мого дитинства. Було в ньому і багато гарного! Я пам’ятаю з нього тільки хороше та добре, саме те що заклали мені батьки! Пам’ятаю що ми ходили на святвечір до всіх наших родичів: дідусів та бабусь, які мене обожнювали та дарували мені купи різних подарунків. Пам’ятаю ті зими, вони були справжні – казкові, магічні, чарівні! Сніг! Як він падає на землю та кружляє над впливом вітру. Всією купою з родичів ми збиралися у моєї бабусі по маминій лінії. Бабуся готувала багато смаколиків, а особливо я полюбляла її пиріжки. Це щось нереально смачне! Думаю саме від моєї бабусі в мене любов до випічки. Але як і все , свята закінчуються швидко як і їх магія! Ось чому я люблю всю цю метушню. Потім пам’ятаю що захворіла сильно. Почалася загальна слабкість, сильно ломило тіло, піднялася температура. Я не могла встати з ліжка. Мені важко було приготувати поїсти чи навіть помити посуд. Навіть помити волосся для мене було «задачею з зірочкою». Але це не саме жахливе. Головним моїм страхом є щури. Не знаю може є такі люди які їх не бояться та заводять як домашніх улюбленців, але для мене. Щури - головний мій страх! Здавалося мені що вони скрізь: під ліжком ,де я спала, в будинку – на всіх поверхах, здавалося що вони заполонили собою Всесвіт! Такі мерзенні та не щирі хоч і звуться щурами. Але я десь читала що це самі чистолюбиві тварини, але чому тоді вони тікають перші?! Це вже інше питання! І ось я у лікаря. Лікаря – психіатра Наговського .Я була в жахливому стані. Не могла ні їсти, ні пити, навіть сидіти. Я була як овоч, справжній такий недоспілий. Лікар пояснив мені, що це була хвороба, назва якої - психоз. Пояснив що всі ці «щури» це були галюцинації та що це трапляється з кожним третім пересічним. Дуже вдячна лікареві. Що поставив мене на ноги та повернув до нормального життя. Він чарівник, той що з мого казкового дитинства. Звісно я пройшла повний курс реабілітації, який включав в себе прийом ліків та інші методи. Такі як фізичні навантаження та вправи, правильне харчування, прогулянки на свіжому повітрі, спілкування в соціумі, читання різної літератури та саморозвиток. Цих рекомендацій я дотримуюсь і досі. Що з гарного так це те що я схудла і навіть «влізла» в сі свої речі, які як у всіх дівчат лежать на випадок, якщо « Я схудну! » чи « А раптом я погладшаю !» Так це хвороба, але вона виліковна. Не буду про неї багато писати, бо не хочу згадувати, хочу залишити в минулому як якийсь поганий сон! І ось вже весна! Така чарівна ніжна тепла, бо зима викрала мене на два місяці! Кінець …

Я любила точні науки (фізика, математика, хімія) закінчила школу з грамотами,ходила на олімпіади, університет з відзнакою. Мала роботу яка мені подобалась. Але все змінилось на роботі заявили або за власним бажанням, або з тим же керівником та колективом. Я не могла спати, їсти. появилась агресія та антипатія до оточуючих,дзвінки. Нам порадили Наговського Ігоря Івановича, який назначив лікування та діагностику.

Коли я захворіла, мені було дуже погано. Я не могла ні їсти, ні спати, постійно плакала. Мені було настільки погано мені здавалося, що я втрачаю здоровий глузд і можу вчинити щось погане , або собі або дітям, і від тої думки мені ставало ще гірше. Я постійно лежала в ліжку і плакала, не могла нічого робити, небуло сил навіть дітям їсти приготувати. Не могла за кермо сідати Їздити, не могла займатися домашніми справами. Боялася гострих предметів не могла нічого робити якась була апатія до всього. Але зараз з допомогою лікаря, і рідних я відчуваю себе добре, я живу повноцінним життям. І боюся тільки одного щоб хвороба не повернулась.

Кваліфікований,упевнений в своїх словах лікар,один з найкращих лікарів в Україні, спеціаліст від бога,який вилікував багатьох людей і мене теж.У важкій ситуації,коли здається що все безнадійно,я опинилася 2роки тому,відчувала сильну втому від життя ,не було сил навіть вмитися, розсіяність,нав'язливі думки, порушення пам'яті,уваги,і я не вважала себе хворою.Але завдяки правильно підібраному лікуванню вже на 2 неділі лікування я відчула покращення,зарас пройшов рік і життя налагодилось,я знову працюю,виховую діти і можу бути коханою дружиною свому чоловікові.Головне дотримуватись інструкцій

Доброго дня. У мене були підозри на сердечний напад. За два місяці, 4-ри рази забирала швидка з підозрою на сердечний напад. Симптомами були, задишка, нестача повітря при диханні, різке підвищення тиску та частоти серцебиття. В окремих випадках, запаморочення до стану майже втрати свідомості, різке обезсилення організму (руки і ноги ставали "мягкими", "ватніми". Для діагностики ситуації, здав всі можливі аналізи, пройшов МРТ голови, шиї, всіх частин позвоночника, УЗІ всіх органів, пролікувався в обласному кардіоцентрі з усіма їх методами діагностики, але проблема не зникла. При черговому нападі "сердечному" (через 10 днів після виписки з кардіоцентру), швидка привезла в приймальне відділення міської лікарні. Полежавши без допомоги лікарів у приймальному відділенні майже годину, один із чоловіків, що супроводдував іншого хворого підказав, що з подібним стикався у своєму житті і це може бути не серцевий напад, а панічна атака. Якщо упустити всі подробиці, яким чином я знайшов лікаря Наговсткого, то можна сказати, що вже через 40 хв, після цієї розмови, я сидів у нього в кріслі. Сеанс лікування та діагностики тривав майже три години, однак, звідти я поїхав майже вдвічі здоровіший ніж приїхав. Після майже трьохмісячного курсу лікування, почав уникати рекомендацій лікаря і різко перестав приймати ліки. Це була моя помилка. Вже через два три тижні після цього, я відчув знову погіршення стану здоров'я. Отримавши чергову консультацію від лікаря, виправив свої помилки і почав плавно відмовлятис від медикаментів. Зараз (вже близько року) ситуація зі здоровям стабілізувалася, інколи приймаю ще ліки, але не системно, нападів "сердечних" чи якихось інших не спостерігається. Що можу сказати, Лікарю Наговському великий "плюс". Так тримати, нехай Бог дарує йому здоров'я та сил допомагати іншим.

На прием до врача невролога врача психиатра Наговского Игоря Ивановича ми пришли по рекомендации медсестри из соседнего села.по записи в назначенное время.До этого дочка лечилась в районной больнице.отделении неврозов а также принимала лекарство дома.Но постоянно были рецидивыт.есть повторялось все снова и лекарство которое она принимала надо было заставлять ее силой.Все поменялось когда мы пришли на прием до врвча невролога врача психиатра Наговского Игоря Ивановича.Уже на первом приеме ей провели обследлвание.Врач обьяснил причину болезни и все что с ней связано.В течении месяца дочка стала адекватна.Она как будто проснулась.Появился апетит.наладился сон.стала больше общаться.Появился интерес к роботе.Врач Наговский Игорь Иванович очень общительный знает подход наверное до всех больных.Поэтому я очень рекомендую кто чувствует и знает что у него не так з нервами пойти на прием до врача невролога врача психиатра Наговского Игоря Ивановича.Мой отклик будет еще через полгода.год.два года.Отклик дала мама дочки.

Я завжди була емоційною, вразливою, мрійливою людиною. Я добре вчилася в школі, потім закінчила університет. Далі знайшла роботу за професією. Через 2-3 роки я відчула себе достатньо зрілою особистістю для створення сім'ї. Я була гарною, молодою та успішною. Подружки одна за одною повиходили заміж, мені чомусь не щастило. Проплакавши всю ніч, я прокинулася і не могла підвестися з ліжка. Наступні два дні я була у напів-обморочному стані. На третій день пішла на роботу, яка почала даватися мені нелегко. Чим далі в мене почалися все серйозніші розлади сну і апетиту. Це так виснажило мене, що через 3 місяці я була змушена покинути роботу. Я відчувала себе повною невдахою, нікчемною, негарною і нікому не потрібною. В мене з'явилися думки про самогубство. Я не знала, що зі мною відбувається. Ми зайнялися обстеженням, але воно не виявило значних проблем із здоров'ям. Тоді звернулися до психологині, яка підтримала мене і назначила лікування, але цього було не достатньо. Мені ставало все гірше. Зранку мені не хотілося вставати з ліжка, я була обезсиленою і ніщо не приносило мені радості. Через пів року знайомі порекомендували консультацію у Ігора Івановича. З початком лікування чорні хмари почали по-тихеньку розвіюватися. Місяців 2-3 зайняла постановка правильного діагнозу, яким виявився БАР. Крок за кроком мені ставало краще. Через пів року я влаштувалася на роботу, хоча вона давалася мені нелегко. Я пропрацювала на цій роботі кілька років і познайомилася з чоловіком моєї мрії, за якого вийшла заміж, завагітніла і народила дитинку. Від проблем зі здоров'ям дитинки і з стресом для мене, почалися 2 епізоди манії, які тривожили моїх близьких. Потім прийши 2 серйозні епізоди депресії, і я потребувала підтримки і допомоги від близьких мені людей. Через депресії довелося припинити грудне вигодовування. В мене все ще бувають депресії і незначні манії, але я і моя сім'я навчилися з ними жити. БАР невиліковне захрорювання. Ліки доводиться пити постійно. Але це така ж хронічна хвороба, як і інші. Настійно раджу всім пацієнтам з БАР не припиняти лікуванням. Під час вагітності і після пологів будьте особливо уважні щодо вашого стану, і при потребі біжіть до Ігоря Івановича. Завдяки Ігорю Івановичу і правильно підібраному лікуванню я веду звичайне повноцінне життя. Радуюся чоловіку, дитині і всім близьким мені людям.

Я завжди була емоційною, вразливою, мрійливою людиною. Я добре вчилася в школі, потім закінчила університет. Далі знайшла роботу за професією. Через 2 роки я відчула себе достатньо зрілою особистістю для створення сім'ї. Я була гарною, молодою та успішною. У мене було кілька сейрозних стосунків, але це були не ті чоловіки, за яких я хотіла вийти заміж. Подружки одна за одною повиходили заміж, я ставала все більш самотньою і від цього мені було дуже сумно. Кілька нових знайомств з чоловіками привели до того, що я зрештою дуже розчарувалася в чоловіках. Проплакавши всю ніч, я прокинулася і не могла підвестися з ліжка. Наступні два дні я була у напів-обморочному стані. На третій день пішла на роботу. Бувши глибоко розчарованою, поводилася кілька днів зухвало і конфліктно. Через мою дивну поведінку колеги почали мене уникати, хоча я уже заспокоїлася. Чим далі в мене почалися все серйозніші розлади сну і апетиту. Це так виснажило мене, що через 3 місяці я була змушена покинути роботу. Я відчувала себе повною невдахою, нікчемною, негарною і нікому не потрібною. В мене з'явилися думки про самогубство. Чим далі тим більше мені хотілося покінчити з життям. Але мене стримало те, що це було б великою втратою для моїх бальків. І величезним гріхом перед Богом. Ми зайнялися обстеженням, але воно не виявило значних проблем із здоров'ям. Тоді звернулися до психологині, яка підтримала мене і назначила лікування, але цього було не достатньо. Мені ставало все гірше. Зранку мені не хотілося вставати з ліжка, я була обезсиленою і ніщо не приносило мені радості. Через пів року знайомі порекомендували консультацію у Ігора Івановича. З початком лікування чорні хмари почали по-тихеньку розвіюватися. Місяців 2-3 зайняла постановка правильного діагнозу, яким виявився БАР. Крок за кроком мені ставало краще. Через пів року я влаштувалася на роботу, хоча вона давалася мені нелегко. Я пропрацювала на цій роботі кілька років і познайомилася з чоловіком моєї мрії, за якого вийшла заміж, завагітніла і народила дитинку. Від проблем зі здоров'ям дитинки і з стресом для мене, настали два сарйозні епізоди манії і це було випробуванням терпіння моїх близьких. А потім прийшли серйозні епізоди депресії, і я потребувала підтримки і допомоги від близьких мені людей. Через дерресії довелося припинити грудне вигодовування. В мене все ще бувають депресії і незначні манії, але я і моя сім'я навчилися з ними жити. БАР невиліковне захрорювання. Ліки доводиться пити постійно. Але це така ж хронічна хвороба, як і інші. Настійно раджу всім пацієнтам з БАР не припиняти лікуванням. Під час вагітності і після пологів будьте особливо уважні щодо вашого стану, і при потребі біжіть до Ігоря Івановича. Завдяки Ігорю Івановичу і правильно підібраному лікуванню я веду звичайне повноцінне життя. Радуюся чоловіку, дитині і всім близьким людям.

Я вже писала відгук про те, як Ігор Іванович допоміг мені вийти із депресії та панічних атак після народження дитини, але ще хотілося б додати, що зараз, у ці важкі воєнні часи, він активно допомагає ЗСУ у боротьбі з ворогом і відправляє їм велику частину коштів...тому для мене він не тільки хороший лікар, а й хороша людина. Дуже рекомендую його вам

За час моєї хвороби (депресії) із 2015 року в моєму житті були злети і падіння. Я багато пережила в житті, у мене був дуже тяжкий душевний стан (я не могла спати, їсти, я нічого не хотіла, я не могла нічого робити у мене не було сили, я лежала на ліжку і тупо дивилася в стелю, я не хотіла жити) я виходила с цього стану і знову поверталась (3 рази лежала в лікарні і після лікарні дуже довго виходила з цього стану, мої діти дуже за мене переживали і помагали як могли). Я у своєму житті пережила багато стресів, що і дало поштовх захворіти (у 44 роки я стала вдовою, у 2000 році в жовтні від раку горла помер мій чоловік, у мене 5 дітей - 3 дочки і 2 сина. Але я працювала на роботі і мала велику підтримку із сторони співпрацівників, дома помагали діти не пропасти, я жила заради них). Але дальше у моєму житті знову прийшла біда, ососбливий поштовх був для мене захворіти, коли помер мій старший син, у віці 34 роки, потім помирає другий син, у віці 31 рік. Я дуже тяжко це пережила. Із 2015 року я напротязі 3-ох років лежала в лікарні (1 місяціь, 1,5 місяця) але хвороба проходила не так скоро, я ще довгий час мучилась душевно вдома, мені навіть ті таблетки не дуже помагали, лікар мені говорила, що я мушу взяти себе в руки, бо таблетки одне, а самопідтримка - друге, просила дітей, щоб вони мені помагали душевно. Із власної практики знаю, бо коли болить тіло - це біль, а коли болить душа - це мука. і ти не можеш опанувати себе, тебе тривожать різні думки і тут можуть допомогти тобі люди, які тобі не байдужі і вони весь час з тобою. (мої 3 дочки). Але в моєму житті прийшли зміни, коли я познайомилась із Вами, дорогий лікарю, така була воля Господня, що ми з вами зустрілись (моя дочка познайомилась з однією жінкою, яка також хворіла на депресію), і вона розказала їй про мою хворобу, а ця жінка на той час лікувалась у вас уже 1,5 року і вона дала моїй дочці ваш телефон. Відколи ми з Вами почали спілкуватись минуло уже 2 роки, за цей час спілкування мій стан стабілізувався, я дуже завдячую Вам за це, що правильно підібрали мені лікування, і на даний час Ви мій спаситель. Я вірю в Бога, ходжу до церкви і тепер я багато часу проводжу в молитві, що Бог дав мені сили боротись із цією хворобою. А Вам я вдячна особливо не лише як лікарю, але і як хорошій людині за підтримку іпоради і кожен дзвінок до Вас дає мені надію на життя (боротись із цією загадковою хворобою (коли я працювала на роботі і проходила медогляд і коли відправляли до психолога, я собі думала, що за така професія - лікар-психіатр), а тепер мені уже все ясно, життя - прекрасне і на даний час у мене тільки позитивні думки, 3 зяті і 6 онуків, яких я дуже люблю і живу заради них. Нехай Господь помагає Вам у житті, бо у Вас таких як я багато і Ви кожному хочете дати свою лікарську пораду! Здоров'я Вам міцного, щастя у житті і довгих років життя. Господнього Вам благословення. Дякую.

Найкращий лікар,якби не він мене б давно не було в живих,після родова депресія,плюс помирає молода мама і переїзд до нового будинку дали за себе знати,потім через це все анорексія,багато лікарів психологів,психіатрів і ніяких результатів,а завдяки лікарю а живу,радію,посміхаюся,я не вірила в чудеса але цей лікар це чудо))))))))

Ігор Іванович - хороший фахівець, лікар з великої літери.

У минулому році на роботі повинна була проходить важлива подія з дуже серйозною комісією. Готувалися довго, я був призначений відповідальним. Хоча комісію пройшли успішно, але все це призвело до зриву. Перестав нормально спати, максимум до 2 години ночі і далі неможливо заснути. В голові тільки нав'язливі думки - все погано, треба кинути роботу, життя не має сенсу, життя це тільки страждання. Стан згодом тільки погіршувався. Почав задивлятися на дахи будинків ... І так близько 7 місяців. Але добре, що я зустрів цікаву людину, яка порекомендувала мені звернутися до Ігоря Івановича. Був поставлений діагноз та призначено лікування. Дуже важкий був початок, перші два тижні після прийому ліків здорово нудило. Але потім все поступово почало налагоджуватися. З часом відновився сон. Минуло вже півроку. Нав'язливих думок більше немає. Будую плани на майбутнє. Життя знову стало кольоровим і цікавим. Спасибі величезне Ігорю Івановичу!

Після народження дитини, як це зазвичай буває, настає нелегкий період, втома і стрес накопичувались, і в один момент я відчула, що таке сильна панічна атака: трясло все тіло, було відчуття, що от-от зараз знепритомнію, а потім помру...часто на протязі дня я падала на ліжко від знесилля і важко дихала, не було енергії на елементарні речі: поїсти, походити, що вже казати про догляд за дитиною. Коли вперше прийшла на прийом до Ігора Івановича, мало в що вірила, здавалось, що просто я такою, схильною до переживань, народилась, і з цим просто треба жити. В перші дні лікування здавалось начебто нічого не відбувається, але пізніше я помітила, що до вечора почуваюсь стабільно і більше не падаю від раптової втоми, ще через деякий час почала потихеньку доглядати за дочкою і виконувати свої домашні обов‘язки, навіть з‘явилось бажання зайнятись прибиранням, садівництвом. Через 2,5 місяці я вперше відчула радість, приємні емоції, і навіть, в якійсь мірі, щастя. Я цього не відчувала вже дуже давно... зараз з кожним днем стаю бадьорішою, менше втомлююсь, буває, і посміюсь, і пожартую.. закономірно, що після цього покращились відносини і з чоловіком...ніколи б не подумала, що той пригнічений стан успішно лікується...Вдячна долі за Ігора Івановича, за його професіоналізм, за те, що нам вдалось підібрати правильне лікування, яке дало результат. Не так і легко знайти фахівця, який знайде правильний підхід до тебе, розбереться в твоїй конкретній проблемі, якому ти можеш довіряти. Але, я, Слава Богу, знайшла. Рекомендую

Чудові стосунки з хлопцем, весілля, запланована вагітність, народження дитини - те, мабуть, чому варто лише радіти. Для мене це зовсім не так. Все почалося із народження дитини…. Слухаючи розповіді подруг або рідних, я повинна була відчути несамовиту радість і бажання обійняти, взяти на руки свою дитину, натомість я відчула відразу до дитини, смуток. В той момент мені хотілося, щоб все це стало страшним сном. Мене не покидали думки про те, що на цьому моє життя закінчилося, що мій зовнішній вигляд і стосунки з чоловіком ніколи не будуть такими як раніше, що я прив’язана до дитини і нікуди не зможу поворухнутися без нього, що не зможу робити те, що мені близьке до душі і те, що мені потрібно і що тепер все моє життя зіпсовано. Надалі я не живу а лише існую, будучи постійною нянькою для дитини, до якої не відчуваю жодних почуттів. Я небачила сенс жити далі. Я впевнено вірила у те , що від завтрішнього дня варто очікувати лиш погане і краще просто бути вже не може. Я вважала себе жахливою, зміни у зовнішньому вигляді дуже засмучували і турбували мене. Дивлячись у дзеркало хотілось плакати. Мені здавалося, що всім було б набагато краще без мене, відчуття якоїсь провини і того, що я приношу одні неприємності і псую всім життя не покидало мене. У пориві усіх цих думок життя здається нестерпним,особливо, коли бачиш як всі навколо радіють, насолоджуються життям і розумієш, що відчути цю радість ти неможеш. На очах постійно сльози і все, що тобі хочеться - сісти і плакати. При цьому всьому ще й постійні докори свекрухи, що можу зганьбити їх, що скожуть інші, що я нічого неможу….. Стає зрозуміло, що на підтримку я можу нерозрахувати, що я залишаюсь на самоті із своїми проблемами. В той момент жити зовсім немає бажання, хочеться аби життя закінчилося, але тут згадуєш про найрідніших тобі людей- батьки. Люди, які віддали б все заради тебе, яких зовсім не хочеш засмучути і які завжди зможуть допомогти. В той момент один дзвінок до батьків врятував мені життя. Вони змусили мене звернутися до лікаря, в допомогу якого я мало вірила. Щоб не засмучуви батьків ще більше я вирішила послухати їх і почала лікуватися. Пройшло декілька днів… Я почала помічати, що на моєму обличчі, хоч і рідко, але з’являється посмішка, з’являються почуття до дитини і розуміння того , що це янголятко зовсім нівчому не винне. Пройшло кілька тижнів і я побачила сонечко з поміж тисячі темних хмар. Хочеться запитати де у цей час був чоловік? Чоловік закордоном, і із коротких вечірніх розмов він не міг зрозуміти всю ситуацію і не вважав мій стан проблемою, хоч мені і сильно не вистачало його і його підтримки….. Інколи виникає таке відчуття, що все, що нас поєднує - це дитина, але якщо згадати ті чудові дні разом до таких довгих поїздок закордон, розумію, що почуття ще живі і їх можна врятувати….. Наразі моє лікування продовжується. Я почуваюся набагато краще, за що дякую своєму лікарю Наговському Ігорю Івановичу і батькам. Сподіваюся, що зовсім скоро зможу впевнено сказати, що я здорова, щаслива людина і зможу радіти життю будучи поряд із своїм чоловіком і звичайно ж із любимим синочком….

Чудовий фахівець та добра, чуйна людина. Ігор Іванович безперечно лікар з великої літери! Дуже рекомендую.

Я була у багатьох лікарів в Україні,але допоміг мені Ігор Іванович -лікар і людина з великої букви. У нього індивідуальний підхід до хворих ,бережно відноситься до пацієнтів,лікує хворого ,а не хворобу,піддержує на протязі лікування .Дякуємо за ваші труд

Дякую вам за все Ви лікар який допоміг мени віліковати тиск панічні атаки . Рекомендую

Ігор Іванович досвідчений і компетентний лікар.Він допомагає мені боротися з моєю важкою хворобою ,правильно підбирає лікування.Після його консультацій моє самопочуття покращується.Всім рекомендую!!!

Мої відчуття Неможливо описати той жах, який я відчувала впродовж досить довгого часу. У мене боліло все: голова, руки, ноги,спина. Відчуття важко передати словами. Біль був весь час. Він носив характер від простого поколювання до різких больових відчуттів. Часто німіла спина. Здавалось, що хтось довгою голкою поколює по хребту. Сильно трусились руки, була навіть трішки порушена координація рухів і міміка обличчя. Особливо важко було вночі, бо я не могла заснути. Якщо і засинала, то швидко прокидалась і майже не спала. Такий стан негативно впливав на роботу, відносини з рідними. Я розуміла, що потрібно щось робити. На жаль, всі мої спроби були марні. Весь час знаходилась в стані депресії, поки не звернулась за професійною допомогою. Правильно підібраний Ігорем Івановичем курс лікування допоміг мені вийти з цього жахливого стану і почати нормальне життя.

Є небагато людей, які є справжніми професіоналами, і як лікарі, є дійсно на своєму місці. Ігор Іванович є саме такою людиною. Лікар з великої букви, справжній професіонал, фахівець своєї справи. Дуже приємно мати справу з таким лікарем і просто уважною людиною. Ігор Іванович, дякую Вам за турботу, чуйність і розуміння, які Ви виявляєте до своїх пацієнтів! Надзвичайно рада, що мені Вас порекомендували! Життя набуває фарб.

Страждала головними болями,безсонням,тривожністю,страхами які виснажували весь організм відвідала багатьох лікарів всі аналізи в межах норми краще не ставало знайома порекомендувала записатись до Ігора Івановича вже після місяця лікування стала почуватися бадьорою, життєрадісною , відпочившою ,чудово поєдную роботу і домашній побут дуже вдячна вся наша сімя прекрасному лікарю який повернув до повноцінного життя дружину і маму

Надзвичайно глибока та професійна людина, яку мені послав Бог! Якби не він, його лікування та правильный підхід, я б ніколи не вийшла із страшного психозу та депресивного стану... Потрапивши до нього на грані життя та смерті, спочатку не вірила, що життя колись знову заграє своїми барвами й почуття щастя і душевного спокою до мене повернуться. Пройшов час терапії, як медикаментозної, так і психологічної та я знову ожила. Якщо ви відчуваєте, що не можете самі справитися із своїми проблемами, то рекомендую звернутися до Ігора Івановича, без страху та сумніву, бо ця людина з Великої букви вам допоможе, вона вкаже вам правильний шлях до здорового та щасливого буття, ви знайдете в ньому не лише лікаря, а й справжнього друга, який не дозволить вам повторно впасти. Дякую Вам від щирого серця!

Я багато років хворіла затяжною депресією і неодноразово лікувалась у дуже багатьох лікарів. Які випробували різні способи лікування, але завжди все закінчувалось невдало і мій стан тільки погіршувався. До Ігоря Івановича я звернулася у дуже важкому стані. Тільки він зміг підібрати мені правильне лікування. Але вже на першому прийомі я зрозуміла, що потрапила до дуже досвідченого лікаря. Я відчула, що саме ця людина може змінити моє життя на краще. З початком лікування моє самопочуття одразу покращувалось, почали зникати усі прояви депресивного стану. Я дуже вдячна Ігорю Івановичу. Адже він дуже добра, чуйна людина. Дякую йому за все. Раджу звертатися до Ігоря Івановича. Дуже професійного, грамотного, обізнаного у всіх сферах лікування і чудового лікаря!

Моя мати теж лікується в цього лікаря, якби не він вона б вже була в клініці для душевно хворих. Дякую, Ігор Іванович за ваш важкий труд і за допомогу людям. Хай счастить.

I was blessed to find such a professional doctor, who helped me to resolve the issue which was bothering me for more than 4 years. He assisted me with depression via putting me on antidepressants which were a good fit for me. After awhile I stopped using them and depression was gone. Also, he helped me dealing with migraines by suggesting both preventative and coping treatments. I couldn’t be happier with his service!

Ігор Іванович справді є глибоким лікарем-практиком, якого знаю багато років. Людина, яка стежить за всіма новинами в нейронауках і вдало їх застосовує в щоденній роботі. Обравши клініку родини Наговських, отримаєте сучасну медичну допомогу. Раджу!

Наталія 30р. У мене появилися неприємні симтоми: тахікардія, підвищення тиску,тремор, втрата апетиту, страх залишитися в кімнаті, виходити в людні місця...В такому стані я зверталася до різних лікарів: терапевта, невропатолога,ендикринолога. Мені на превелике щастя порадили Ігоря Івановича, дорога з Міжгр'я до Мукачева далеченько, але я зараз щаслива жінка,мама. Рекомендую!!!

Игорь Иванович профессионально и грамотно определяет проблему. Поэтому, назначенное им лечение отлично работает! Я долго мучилась с депрессивными состояниями и постоянными мигренями. Меньше чем через неделю после назначений доктора, я почувствовала положительные улучшения. Моя мама, брат, и дедушка тоже очень довольны лечением и нашли выход из проблем, которые мучили их долгие годы! Спасибо большое Игорю Ивановичу за то, что заботится о нас:-)

Я дякую Богу і одній людині, яка порекомендувала мені Ігора Іванвича. На протязі десяти років мене замучила тахікардія, панічні атаки, тривога, безсоння, втрата апетиту. Я зверталася до багатьох лікарів, але з важкого стану мене витягнув лікар, який дуже любить свою роботу і вилікував багатьох моїх знайомих. Раджу не займатися самолікуванням і не відкладайте похід до лікаря.

Наталія 30р. У мене появилися неприємні симтоми: тахікардія, підвищення тиску,тремор, втрата апетиту, страх залишитися в кімнаті, виходити в людні місця...В такому стані я зверталася до різних лікарів: терапевта, невропатолога,ендикринолога. Мені на превелике щастя порадили Ігоря Івановича, дорога з Міжгр'я до Мукачева далеченько, але я зараз щаслива жінка,мама. Рекомендую!!!